понеділок, 31 жовтня 2016 р.
четвер, 27 жовтня 2016 р.
Français
А що для Вас французька мова?
Для когось це Париж, Ейфелева вежа, романтика, запашна кава з хрумким круасаном, зрештою,"Елен та друзі" разом з "Амелі" тощо.
Для мене ж, свіжої жительки Монреаля, це жорстока необхідність. Ще у Львові відвідувала репетитора та інтенсиви у Alliance Française. Тому, на мовних курсах тут почуваюсь, як риба в воді.
вівторок, 25 жовтня 2016 р.
"Смаколики"
Люблю "Орел і решка". Вірю їм, як мамі. Тому, подивившись програму про Монреаль, національну канадську страву - путін - ми пішли їсти у resto la Banquise.
Постоявши у черзі півгодини на дворі і ще стільки ж у приміщенні, я навіть не сумнівалась у неймовірному задоволенні від вищезгаданої страви. Навіть не зважаючи на назву. Тим важче описати Вам мої враження від побаченого і відсмакованого.
Щоб хоч якось мене зрозуміти, спробуйте пригадати момент, коли Ви дізнались, що під подушку подарунок кладе далеко не Святий Миколай. Хіба Ви Миколайович чи Миколаївна. Ще можна пригадати вибори президента України 2010 року. А дівчатка мене добре зрозуміють, пригадавши як купили класну та трішки замалу річ з твердим наміром схуднути. Ага...четвер, 20 жовтня 2016 р.
Бібліотека
Я була здивована, дізнавшись, що Канада частенько очолює списки найбільш освічених країн світу! А ще давно виборює перше місце у Фінляндії за рівнем грамотності. При цьому врахуйте, що у Канаді майже половина населення це емігранти.
Секрет нам відкрився у...бібліотеці! І знову ж здивування: яка ж бібліотека у еру цифрових технологій та піратських торентів)) Та сама бібліотека, де при вході тебе огортає солодкий запах стареньких сторінок вже пожовклих від часу і відбитків пальців таких різних читачів.
В Україні тільки починається залучення батьків і дітей на різні заходи у бібліотеки та книжкові магазини. В Канаді це вже чітко налагоджена система. Наші діти обожнюють туди ходити. Аня любить читати трішки менше, ніж мульти. А це дуже-дуже сильно, хто вже має дітей мене розуміє :) А от Вітька в 4 роки вміє дуже-дуже просити (читай: виносити мозок) батьків почитати. Але у Монреалі книжки або англійською або, бережи Боже, французькою!)) Так як наша сім'я поки що на рівні французьких дитячих пісень, книжки й диски з якими набираємо у тій самій бібліотеці. І поки тато в магазині "Канадська шина" шукає якийсь черговий шпиндлик до колеса, ми в очікуванні у машині вмикаємо ті диски. І у повний голос, намагаючись, як справжні українці, перекричати оригінал, виспівуємо французьких пісень на втіху всій публіці на парковці.
пʼятниця, 14 жовтня 2016 р.
Перший
Ми вже місяць як в Канаді. О, це вже термін, скажу я вам! Знайомі й друзі, дізнавшись, що ми переїжджаємо ДО Канади (а тут говорять тіко так:), особливо не дивувалися. Всі в один голос заявляли: ну, я так і знав, що ви кудись зібрались, бо бачив у FB(R) фотки вашого блендера, пилососа, навіть пляшок і корків...і що ми тільки ще не продавали і віддавали у хороші й надійні руки перед від'їздом.
Друзі і сім'я підтримували. Казали, що такі оптимісти, як ми, випливуть де завгодно. Ми приймали як комплімент, бо ж оптимісти йоли-пали, нє?
Легко виділитись білій вороні, та білого є безліч відтінків! І ось, будучи у Канаді аж місяць)), на фоні життєрадісного й безтурботного населення, яке посміхається не лише кожній дитині, собаці, білці, качці, чайці, гусці, а й листочку, травинці і, нехай вибачить рідна мамуся, павучку та мишці, я зрозуміла, що до оптимістки і життєрадісної жіночки (так до мене іноді звертались у Львові), мені ще працювати й працювати.
Та я вперта, не працювати не вмію, тому буду колись і тут балдіти від кожної миті, бо життя прекрасне! Не впевнена, правда, у термінах, та куди спішити, адже все найкраще попереду, скажіть? -)